Пластична 3D сцена: порожній сейф біля тріснутої фірми, кілька фігур несуть гроші — субсидіарна відповідальність

Що таке субсидіарна відповідальність: коли та до кого застосовується

Фінанси

Оновлено 12.11.2026

Субсидіарна відповідальність — це передбачена законом або договором додаткова відповідальність іншої особи поряд з основним боржником. За загальним правилом до неї звертаються, якщо боржник відмовився виконати вимогу кредитора або не відповів у розумний строк. У банкрутстві діє окремий механізм: суд може покласти відповідальність на засновників, керівника чи інших осіб, винних у банкрутстві компанії, якщо її майна недостатньо.

Що означає субсидіарна відповідальність простими словами

Боржник — це той, хто повинен виконати зобов’язання, наприклад повернути гроші або оплатити товар. Кредитор — той, хто має право вимагати такого виконання. За субсидіарної відповідальності закон або договір визначає ще одну особу, яка відповідає додатково, за встановлених умов.

Загальне визначення містить стаття 619 Цивільного кодексу України. Самої несплати боргу недостатньо, щоб вимагати гроші від будь-кого, пов’язаного з боржником: потрібна конкретна правова підстава.

Наприклад, якщо компанія не оплатила поставлений товар, це ще не дає постачальнику права стягнути гроші з її директора чи власника. Спочатку потрібно встановити, чи передбачає закон або договір відповідальність саме цієї особи та чи настали відповідні умови.

Де можна зустріти цей термін

  • У договорі. Він може передбачати додаткову відповідальність визначеної особи. Важливо прочитати не лише назву відповідальності, а й умови її настання.
  • У письмовій вимозі кредитора. Від адресата можуть вимагати виконати зобов’язання іншої особи з посиланням на закон або договір. Сам лист не доводить обґрунтованості вимоги.
  • У справі про банкрутство. Питання про відповідальність може порушувати ліквідатор — призначений судом фахівець, який організовує продаж майна банкрута та розрахунки з кредиторами, — або кредитор.
  • У судовому рішенні. Формулювання «покладення субсидіарної відповідальності» стосується вирішення питання про відповідальність конкретної особи.

Як працює субсидіарна відповідальність за Цивільним кодексом

Стаття 619 Цивільного кодексу України встановлює загальний порядок: перш ніж звертатися до особи, яка відповідає додатково, кредитор повинен пред’явити вимогу основному боржнику. Це не вільний вибір, з кого зручніше отримати гроші.

  1. Перевірити правову підставу. Закон або договір має передбачати субсидіарну відповідальність конкретної особи.
  2. Пред’явити вимогу основному боржнику. Спочатку виконання вимагають від того, хто безпосередньо має виконати зобов’язання.
  3. Врахувати відповідь. За загальним правилом звернення до додаткового боржника можливе після відмови основного боржника задовольнити вимогу або відсутності відповіді в розумний строк.
  4. Повідомити основного боржника. Особа, до якої звернулися з додатковою вимогою, повинна повідомити про неї основного боржника. Він може заявити свої заперечення.

«Розумний строк» не означає універсальну кількість днів для всіх випадків. Його оцінюють з урахуванням зобов’язання та обставин. Саме прострочення оплати також не створює субсидіарної відповідальності без законної або договірної підстави.

Це загальна схема, а не вичерпний перелік умов. Для конкретної вимоги потрібно перевірити статтю 619 Цивільного кодексу України, а також спеціальну норму або умови договору.

Коли та до кого застосовується відповідальність у банкрутстві

Банкрутство — це не просто затримка платежу, а встановлена судом неспроможність боржника розрахуватися з кредиторами в порядку, визначеному законом. Для банкрутства юридичної особи частина друга статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає спеціальну субсидіарну відповідальність.

Суд може покласти її на осіб, з вини яких компанія збанкрутувала, якщо її майна недостатньо для задоволення вимог кредиторів. Серед таких осіб Кодекс називає:

  • засновників, учасників та акціонерів;
  • керівника;
  • інших осіб, які могли визначати дії компанії.

Частка в компанії, керівна посада або сам факт банкрутства не означають автоматичної відповідальності. Значення мають поведінка особи, її зв’язок із банкрутством, недостатність майна та докази. Особа, щодо якої заявлено вимогу, може заперечувати її та доводити відсутність своєї вини.

Наприклад, саме повідомлення про банкрутство компанії не доводить, що її директор повинен сплатити всі борги власним коштом. Суд має встановити передбачені законом підстави відповідальності.

За поясненням Верховного Суду щодо законодавчих змін 2023 року, звернутися із заявою може не лише ліквідатор, а й кредитор. Проте право подати заяву не означає, що суд обов’язково її задовольнить.

Верховний Суд у постанові від 4 вересня 2024 року у справі № 908/3236/21 пояснив особливу природу цього механізму: йдеться про відповідальність за шкоду, завдану боржнику, а не про автоматичне перенесення його боргів на іншу особу. Тому порядок статті 619 ЦК не можна механічно переносити у справу про банкрутство.

Спеціальну норму містить частина друга статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства. Для конкретної справи потрібно звіряти чинну редакцію Кодексу та актуальну судову практику.

Чим субсидіарна відповідальність відрізняється від суміжних понять

Не кожен обов’язок відповідати за чуже зобов’язання є субсидіарною відповідальністю. Відмінності визначають, до кого, коли та з якою вимогою може звернутися кредитор.

Поняття Що означає Основна відмінність
Солідарна відповідальність У передбачених законом або договором випадках кредитор може вимагати виконання від будь-кого із солідарних боржників. На відміну від загальної субсидіарної конструкції, немає такої самої черговості звернення: спочатку до основного, потім до додаткового боржника.
Порука Договірний спосіб забезпечити виконання зобов’язання: поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порука — окремий правовий механізм. Чи є відповідальність поручителя солідарною або субсидіарною, визначають закон і договір.
Відповідальність учасника товариства Питання про те, чи відповідає учасник за зобов’язаннями юридичної особи та на якій підставі. Сам статус учасника не створює спеціальної субсидіарної відповідальності в банкрутстві: необхідно встановити передбачені законом умови.

Варто також розрізняти економічну причину фінансових труднощів і юридичну підставу відповідальності. Наприклад, зростання витрат через інфляцію саме собою не доводить вини керівника в банкрутстві.

Не слід змішувати й різні види зобов’язань: матеріал про помилки, які призводять до боргів за кредитною карткою, пояснює виникнення особистої заборгованості. Для відповідальності іншої особи за такий борг потрібна окрема правова підстава.

Як правильно вживати термін і звідки він походить

У Цивільному кодексі України та Кодексі України з процедур банкрутства вживається написання «субсидіарна відповідальність». Замінювати його словом «солідарна» не можна: це інший механізм.

У матеріалах Верховного Суду трапляються формулювання «покладення субсидіарної відповідальності» та «стягнення суми субсидіарної відповідальності». Для точності варто зазначати контекст: за договором чи у справі про банкрутство.

Фахова публікація в науковому віснику Ужгородського національного університету, серія «Право», випуск 53, том 1, пов’язує прикметник із латинським subsidiarius — «допоміжний», «резервний», а його основу — зі словом subsidium, тобто допомогою або підтримкою. Це етимологічне пояснення, а не свідчення про дату появи терміна в українській мові.

Поширені помилки та міфи

  • «Компанія не платить — платитиме власник». Не автоматично: потрібні правова підстава та встановлені законом або договором умови.
  • «Достатньо назвати людину додатковим боржником у листі». Формулювання кредитора не замінює правової підстави й доказів.
  • «Будь-яке банкрутство доводить вину директора». Суд оцінює обставини конкретної справи; сама посада не є достатньою підставою.
  • «Субсидіарна відповідальність — це інша назва поруки». Порука є окремим договірним способом забезпечення зобов’язання.
  • «У банкрутстві без змін діють усі правила статті 619 ЦК». Кодекс України з процедур банкрутства передбачає спеціальний механізм, відмінність якого пояснює Верховний Суд.

Часті запитання

Чи потрібно спочатку подати позов до основного боржника?

Стаття 619 ЦК вимагає спочатку пред’явити основному боржнику вимогу. Це не тотожне обов’язковому попередньому судовому стягненню в кожному випадку: потрібно перевірити застосовну норму та договір.

Чи може кредитор одразу вимагати гроші від засновника?

Самого статусу засновника недостатньо. Потрібна конкретна правова підстава, а у банкрутстві — встановлення передбачених Кодексом обставин.

Чи потрібен обвинувальний вирок у кримінальній справі?

За поясненням Верховного Суду, застосування субсидіарної відповідальності у банкрутстві не залежить від наявності кримінального вироку. Підстави оцінюють у господарському суді на основі доказів.

Хто може подати заяву про субсидіарну відповідальність у банкрутстві?

За поясненням Верховного Суду щодо змін 2023 року, заяву може подати ліквідатор або кредитор. Процесуальні умови звернення потрібно перевіряти за чинним Кодексом України з процедур банкрутства.

Що перевірити, якщо ви отримали вимогу сплатити чужий борг?

Перевірте, хто є основним боржником, яку норму закону або умову договору наведено та чому відповідальною названо саме вас. Також з’ясуйте, чи настали передбачені цією підставою умови та чи дотримано порядку звернення.

Головне про субсидіарну відповідальність

Субсидіарна відповідальність не виникає лише тому, що хтось не сплатив борг. Потрібні правова підстава й відповідні умови, а насамперед — правильне визначення механізму: загальне цивільне правило чи спеціальна відповідальність у банкрутстві.

Матеріал підготовлено на основі дослідницьких матеріалів станом на 12 листопада 2026 року. Він пояснює поняття, але не замінює правової оцінки конкретної вимоги чи справи.

ChatGPT Perplexity Google (AI)

Залишити відповідь