Uk
Залишити заявку

Затримали вихідну допомогу? Сплатіть штраф!

Перше, про що думає кожен громадянин, який залишає старе місце роботи, скільки грошей йому впаде на карту в якості вихідної допомоги. Природно, хоче побільше і це нормально!

Роботодавець, який підписує наказ про звільнення, думає про те, як би заплатити менше! І його теж можна зрозуміти!

Але, думка обох сторін трудових правовідносин не має абсолютно ніякого значення, оскільки є закон, що встановлює строки, суми і порядок виплати!

Якщо ж у сторін виникають неврегульовані законом розбіжності щодо того, скільки і за що зобов’язаний заплатити роботодавець співробітнику, який звільняється,  проблема стає «стягненням заробітної плати через суд».

Ближче до справи!

«ВП-ВСУ розглянула суперечку (справа №810/451/17) про затримку (невиплату, компенсацію) вихідної допомоги і оприлюднила висновок про те, що прийняття судового рішення про стягнення передбачених після звільнення виплат, не припиняє обов’язок роботодавця компенсувати працівникові майнові втрати» 

Так, справа стосувалася тлумачення ст. 117-й КЗпП України в контексті компенсування втраченого заробітку. Адже якщо підставою для звільнення стало невиконання роботодавцем законодавства про працю, то працівник має право отримати за це порушення його прав компенсацію в розмірі трьох середньомісячних заробітків.

Від самого початку!

До суду з позовом до роботодавця-держпідприємства звернувся громадянин. Він вимагав стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Затримка утворилася через те, що звільнення було оскаржене в суді і його дата фактично змістилася на кілька місяців.

Суд першої інстанції позивачеві відмовив, апеляція теж. Відмова була мотивована посиланням на рішення Євросуду від 08.04.2010 у справі «Меньшакова проти України».

Було сказано, що працівник має право претендувати на компенсацію тільки за період затримки до вирішення спору про виплату.

Позивач звернувся до ВСУ!

Справу розглянула Велика палата і «виявила» помилки попередніх інстанцій!

Було зазначено наступне:

  1. Відшкодування по ст. 117 КЗпП направлено на компенсування працівникові майнових втрат за весь період невиконання, в тому числі і після прийняття судового рішення.
  2. ЄСПЛ у згаданій справі не вирішив питання щодо необхідності застосування тієї чи іншої норми права і її тлумачення.

ВП-ВСУ чітко і конкретно висловилася щодо того, що підприємства зобов’язані проводити з працівниками повний розрахунок, в тому числі і за періоди часу, коли вирішувалися спірні питання щодо виплат. 

25.08.2020

98

ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ
ВСУ завадив банку стягнути недостачу з інкасатора

ВСУ 23.10.19 у справі №522/6582/16-ц оприлюднив правовий висновок щодо неправоти банку, стягувати кошти в рахунок погашення кредитного боргу за неіснуючою кредитним договором. Подробиці розгляду Громадянин-колишній співробітник банку звернувся в суд з позовом до банку про стягнення безпідставно отриманих останнім грошових коштів. Мотивовано позовну заяву було наступним: позивач працював в банку на посаді водія-охоронця-інкасатора; в одному […]

Підробити документ і не потрапити за ґрати? Реально?

Цікаво судді судять! По-іншому і не скажеш, проаналізувавши справу №750 / 5469/18, яка дійшла до ВСУ і закінчилася оприлюдненням по ній правового висновку 03.03.2021. Спочатку був виправдувальний вирок … Райсуд дійшов висновку про невинність обвинуваченого у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 ККУ (підробка документів). Цим же вироком громадянина «заарештували на півроку» за […]

ВСУ про відкриття засекречених матеріалів у кримінальних справах

Велика Палата ВСУ розглянула кримінальну справу №751/7557/15-к та 16.01.2019 оприлюднила постанову, якою регламентувала застосування ст. 290-й УПКУ. Важливо те, що ВСУ вирішив не відступати від існуючого правового висновку, що регламентує процесуальні аспекти відкриття матеріалів на іншій стороні розгляду. Подробиці справи Так, приводом для формування правового висновку стало кримінальне провадження за касаційними скаргами правозахисника на користь […]

Аспекти нарахування судового збору при стягненні іпотеки

«За вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки судовий збір обчислюється виходячи з вартості заставного майна, а не з розміру боргового зобов’язання!» – висловився ВСУ постановою по справі №307/ 23/18 від 02.10.19. Висновок був зроблений після розгляду касаційної скарги кредитора-стягувача на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими вони відмовили позивачу в розгляді позовних вимог. […]

Заборона на виїзд за кордон: аспекти накладання та зняття!

ЦПКУ забороняє боржникам залишати країну! Це означає, що при спробі виїхати за кордон фізособа може раптом дізнатися про те, що саме їй робити це заборонено, оскільки до неї застосовано цей обмежувальний захід, встановлений як забезпечення виконання судового рішення. “Сюрприз”! Сплата боргу автоматично кордон не відкриває. Причина — процес зняття заборони законодавством врегульовано, але не безпосередньо, […]

Виправлення помилок у заповітах – не в компетенції судів

Неписьменність і неуважність – не пороки, якщо помилки можна виправити! Якщо ж описка допущена у заповіті, то виправляти її нема кому! І жоден суд не уповноважений це зробити, що було встановлено ВСУ за підсумками розгляду спадкової суперечки у справі №335/9398/16-ц. Передісторія Нотаріус, посвідчуючи заповіт, неправильно вказав адресу, унаслідок чого спадкоємиця не змогла вступити у свої […]