Uk
Залишити заявку

ВСУ про втрату права користування житлом через непроживання

Постановою по справі №465/7083/13-ц від 10.07.19 Верховний Суд України надав свого роду житлову юридичну консультацію, відповівши на питання, чи є сам по собі факт непроживання неповнолітніх осіб в квартирі безумовною юрпідставою для втрати ними права користування житловою площею.

Питання виникло в ході розгляду за позовом особи, який просив у суді визнати факт втрати користування квартирою іншою особою, що має неповнолітніх дітей і тривалий час проживають разом з ними за іншою адресою.

Позовна вимога була мотивована тим, що відповідач в квартирі не проживає з 2003 року, житлом не користується і квартплату не вносить!

Відповідач з цим не погодився і зустрічним позовом зажадав вселення в квартиру через суд.

Суд першої інстанції вимоги позивача про визнання відповідача і дітей такими, що втратили право на проживання задовольнив. Зустрічний позов був задоволений частково, в квартиру вселили одного з дітей.

Суд, задовольняючи позовну вимогу про ануляцію права користування, виходив з того, що відповідач тривалий час в квартирі не проживає, речі звідти свої забрав, в утримані житла участі не бере. Апеляція вказане рішення підтримала.

«Було сказано, що відповідач житло покинула добровільно і в ньому не проживає. Вона має від нього ключі і може туди приходити за своїм бажанням, що неправильно, оскільки ст. 71 і 72 ЖКУ визначено, що особа втрачає право користування житловим приміщенням у разі відсутності в ньому без поважних причин більше 6 місяців».

Справа пішла в ВСУ, який з думкою судів попередніх інстанцій не погодився. Обставини спору були проаналізовані заново.

З’ясувалося наступне:

  1. У спірній комунальній квартирі зареєстровані всі учасники розгляду.
  2. Відповідачка там дійсно тривалий час не проживає, хоч і зареєстрована.
  3. У момент обстеження квартири відповідачка була присутня там і приходить туди іноді.

ЖК УРСР (ч. 1 ст.71, ст.72) говорить, що в разі тимчасової відсутності наймача (членів його сім’ї) за ними зберігається житлова площа протягом шестимісячного терміну. Визнання особи такою, що втратила право користуватися житловим приміщенням внаслідок відсутності понад зазначеного терміну реалізується в судовому порядку.

Це правило «працює», якщо справа стосується дорослих дієздатних громадян, але не є безумовним, якщо у цих громадян є неповнолітні діти від 10 до 14 років, яких закон захищає, визначаючи, що місцем їх проживання є місце проживання їх батьків.

Отже, «таке виселення в судовому порядку» реалізується за погодженням органів опіки і з «переселенням» в інше житло.

26.11.2019

104

ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ
Якщо ухилятися від експертизи на батьківство?

ВСУ постановою у справі № 201/11183/16ц роз’яснив аспекти заперечення батьківства, документ говорить: «У разі, коли ухилення особи від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів (документів) унеможливлює її проведення, суд має право визнати факт, для з’ясування якого вона була призначена, або відмовити у його визнанні, залежно від того, хто зі сторін розгляду ухиляється, а […]

ВСУ завадив банку стягнути недостачу з інкасатора

ВСУ 23.10.19 у справі №522/6582/16-ц оприлюднив правовий висновок щодо неправоти банку, стягувати кошти в рахунок погашення кредитного боргу за неіснуючою кредитним договором. Подробиці розгляду Громадянин-колишній співробітник банку звернувся в суд з позовом до банку про стягнення безпідставно отриманих останнім грошових коштів. Мотивовано позовну заяву було наступним: позивач працював в банку на посаді водія-охоронця-інкасатора; в одному […]

Проблемні аспекти стягнення боргу за рішенням іноземного суду

Знову про легалізацію іноземного рішення суду в Україні. Сьогодні — про одну з проблем, з якою систематично стикаються резиденти Польщі, які продали товар або надали послугу українській компанії. Інформація буде корисною тим, хто вже зіткнувся з проблемою та стане інформативно цікавою для тих, хто планує співпрацю з українськими компаніями. Знання допоможе останнім не зробити помилку […]

ВСУ про тлумачення договорів за принципом contra proferentem

ВСУ «згадав» про принцип «contra proferentem»! Постановою у справі № 756/1381/17-ц від 25.03.2020 закріпив правовий висновок, що базується на цій доктрині. Він говорить: «Якщо тлумачення змісту письмової домовленості у вигляді загальних прийомів неможливо, використовується тлумачення contra proferentem — слова тлумачаться проти того, хто їх у ньому зафіксував!» Першопричиною формування зазначеного висновку став позов мешканців котеджного […]

Суд покарав поліцейських за грубе проведення обшуку

Скажімо так, рішення Дніпровського апеляційного суду у справі 199/6247/20 від 16.06.2021 — не безпрецедентний випадок, але на увагу заслуговує, оскільки… В Україні зараз немає усталеної судової практики щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями правоохоронних органів. Є самотні судові рішення, одне із яких ми аналізуємо. Ця судова інстанція задовольнила МІЛЬЙОННИЙ позов про відшкодування моральної шкоди […]

Виправлення помилок у заповітах – не в компетенції судів

Неписьменність і неуважність – не пороки, якщо помилки можна виправити! Якщо ж описка допущена у заповіті, то виправляти її нема кому! І жоден суд не уповноважений це зробити, що було встановлено ВСУ за підсумками розгляду спадкової суперечки у справі №335/9398/16-ц. Передісторія Нотаріус, посвідчуючи заповіт, неправильно вказав адресу, унаслідок чого спадкоємиця не змогла вступити у свої […]