ВСУ про «узаконення нерухомості з перешкодами»
ВСУ допоміг інвестору! Висновком у справі №761/5598/15-ц від 24.04.2019 визнав його законні права у судовому порядку!
Історія в деталях
У 2003 році фізособа-інвестор та юрособа-забудовник уклали договір пайової участі у фінансуванні будівництва. Сторони зобов’язалися спільно діяти задля досягнення спільної мети — зведення багатоквартирного будинку для введення його в експлуатацію.
- Об’єктом пайової участі стала «двушка», за яку інвестор зобов’язався сплатити трохи більше 70 тис. USD у нацвалюті за курсом протягом 10 банківських днів з моменту підписання угоди, що було зроблено.
- Забудовник зобов’язався завершити будівництво у конкретизований термін, але «не розрахував» свої сили. Інвестор до цього поставився «з розумінням» і вони підписали додаткову угоду, продовживши терміни будівництва.
Терпіння інвестора винагородилося у 2014 році!
«Сторони склали акт прийому-передачі, згідно з яким забудовник передав, а інвестор прийняв двокімнатну квартиру, але… Логічне в цій ситуації бажання «нового» власника нерухомості дооформити придбання в реєстраційній службі завершилося тим, що в реєстрації права власності на квартиру йому відмовили».
Інвестор звернувся до суду з позовом щодо визнання майнового права на житло!
- Суд першої інстанції позов задовольнив. Рішення ухвалили на підставі того факту, що свої права позивач не може реалізувати через неподання відповідачем до реєстраційної служби необхідних для проведення процедури реєстрації документів.
- Апеляція прийняла протилежне рішення. Мотивувала його тим, що відповідач не заперечує придбання майнових прав позивача на об’єкт будівництва, отже, суперечки між ними щодо цього у природі немає.
ВСУ погодився із судом першої інстанції!
Правоту позивача касація аргументувала так:
- Усі мають право на захист порушеного, невизнаного або оскаржуваного права (ч. 1 ст. 15 ЦКУ). У цьому випадку право позивача порушено тим, що він позбавлений можливості реалізувати його повністю або частково.
- При оскарженні/визнанні права виникає невизначеність у ньому, викликана поведінкою іншої особи та породжує невизначеність застосування конкретного способу захисту. На цей випадок ст. 16 ЦКУ закріплює для позивача право вибору способу захисту.
- За законом ефективний спосіб захисту має відновити порушене право, а за неможливості гарантувати можливість отримання компенсації. Саме тому позивач і має право вибору, у тому числі на захист прав (інтересів) у суді шляхом визнання їх у судовому порядку.