Сімейні розбирання через торговельний павільйон припинив ВСУ

Постановою у справі №202/3788/18 від 08.04.2020 ВСУ припинив сімейне розбирання щодо торгового павільйону, який подружжя ділило протягом кількох років.

Суд визначив, що торгівельний намет є рухомим майном, угоди щодо якого не підлягають держреєстрації, але воно є спільною сумісною власністю. Відповідно, поділ цього спільного майна подружжя повинен проводитись за всіма законодавчими правилами!

Раніше! Щаслива сім’я купила собі павільйон, який мав би покращити їх фінансове благополуччя! Щастя тривало недовго, сімейний союз почав тріщати по швах, а разом із ним під відкіс пішла і доля намету!

Шлюб розпався, але … Колишнє подружжя виявилося людьми цивілізованими і вирішило, що павільйон нехай працює – приносить гроші, але вже не в сім’ю, а кожному окремо і порівну, але …

Вирішила дружина по-тихому продати бізнес-палатку, щоб чоловік не знав. Він і не дізнався б, якби колишня дружина оголошення не розклеїла про продаж…

Чоловік, особисто з дружиною розбиратися не став, пішов одразу на консультацію до юриста щодо поділу майна, а потім до суду з вимогою:

• розділити торговий кіоск порівну;
• стягнути з дружини судові витрати.

У задоволенні позову йому відмовили суд першої та апеляційної інстанцій!

Сказали, що його вимоги є безпідставними, а обставини спільного придбання кіоску недоведені, оскільки немає держреєстрації права власності, а сам кіоск не є нерухомістю.

«Позивач звернувся до ВСУ, вимагаючи-таки встановлення факту «нерухомості» торгового намету для його поділу! ВСУ — структура серйозна, у всьому розібрався і вимоги позивача задовольнив, обґрунтувавши своє рішення конкретними правовими нормами, список яких буде корисним для всіх, кому доведеться ділити торгові павільйони»!

Обґрунтування рішення Верховного Суду:

1. Торговий павільйон не вважається за законом нерухомим майном, а є тимчасовою спорудою торговельного призначення, тому що у нього немає фундаменту і воно теоретично може переміщатися у просторі (регламентує ч. 1 ст. 181 та ч. 2 ст. 181 ЦКУ, а також ЗУ “Про врегулювання містобудівної діяльності”).
2. Той факт, що павільйон не є нерухомістю, говорить про те, що нотаріальне посвідчення та держреєстрація договорів оренди чи відчуження щодо нього законом не потрібні, а право власності на нього набувається згідно зі ст. 238 ЦКУ.
3. Торговий кіоск згідно із законом може бути спільним майном подружжя та ділиться, як і будь-яке інше майно за правилами, встановленими законодавчо (у даному випадку згідно з ч. 1 ст. 70 СКУ).