Uk
Залишити заявку

Проблемні аспекти стягнення боргу за рішенням іноземного суду

Знову про легалізацію іноземного рішення суду в Україні. Сьогодні — про одну з проблем, з якою систематично стикаються резиденти Польщі, які продали товар або надали послугу українській компанії.

Інформація буде корисною тим, хто вже зіткнувся з проблемою та стане інформативно цікавою для тих, хто планує співпрацю з українськими компаніями. Знання допоможе останнім не зробити помилку багатьох.

Отже, суть проблеми «в деталях»

Польський клієнт укладає контракт із українським партнером. У документі передбачає юрисдикцію вирішення спору в суді за місцезнаходженням продавця, тобто в Польщі.

Контрагент порушує договір, з’являється борг. Досудове врегулювання проблеми не дає результату. Поляк йде до польського суду та за спрощеною процедурою отримує «zaoczny wyrok» суду.

Далі йому потрібне це рішення легалізувати на території України, щоб подати його на примусове виконання. На цьому етапі починається найцікавіше!

«Заочні вироки» приймаються без повідомлення відповідача про судове засідання та без виклику його на нього, а процедура легалізації такого «вироку» в Україні передбачає надання до суду документа, що підтверджує повідомлення відповідача про судове засідання. Регламентує цей момент ст. 466 ДПКУ, яка встановлює вимоги до клопотання щодо надання дозволу на примусове виконання рішення суду з іншої країни».

Законодавча база питання у деталях

Статтею 466 ЦПКУ встановлено, що якщо міжнародними договорами, згода на які надано ВРУ, не визначено переліку документації, яка має додаватися до клопотання, або такого договору немає, до нього слід додати такі документи:

  • Належно засвідчена копія «іноземного» судового рішення про примусове виконання якого робиться запит.
  • Документ про набрання чинності рішенням іноземного суду, якщо цей момент не прописаний у самому рішенні.
  • Документ, який свідчить про те, що особа, щодо якої винесено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час та місце слухання справи.
  • Документ, який визначає, в якій частині або з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню, якщо воно раніше виконувалося.
  • Документ, що підтверджує повноваження представника, якщо такий бере участь у справі.
  • Переклад зазначених документів українською мовою або мовою, що передбачається міжнародними договорами України.

Важливо! Суд залишає клопотання без розгляду та повертає його разом із документацією, особі, яка його подала, якщо:

  • документи не оформлені згідно з вимогами, зазначеними вище;
  • до клопотання додано не всі перелічені документи.

Стаття 51 Договору між Україною та Республікою Польща «Про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах» встановлює, що клопотання про визнання та виконання рішення можна подавати безпосередньо до відповідного суду тієї Договірної Сторони, на території якої це рішення має бути визнане та виконане , або також за посередництвом суду, що розглянув справу спочатку.

До нього необхідно додати:

  • Рішення або його завірену копію разом з підтвердженням, що воно набрало законної сили та підлягає виконанню, а у справах, що стосуються аліментних зобов’язань, якщо рішення не набрало законної сили, разом з підтвердженням, що воно підлягає виконанню, якщо це не випливає з самого рішення.
  • Документ, що підтверджує, що сторона, щодо якої винесено рішення та не брала участь у розгляді справи, отримала виклик у судове засідання належним чином та своєчасно, згідно із законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої рішення було винесене; а у разі обмеженої процесуальної спроможності сторони — документально підтверджений факт, оформленого належним чином представництва.
  • Завірений переклад клопотання, а також документів, зазначених у підпунктах 1-2, мовою тієї Договірної Сторони, на території, якою рішення має бути визнане та виконане.

Тупикова ситуація? За фактом, так!

Начебто норми законодавства, що регламентують цю проблемну ситуацію, є! Насправді ж, легалізація рішення польського суду в Україні в цій ситуації практично неможлива, оскільки клієнти не мають на руках доказів повідомлення відповідачів. Цей момент не прописаний законодавчо, отже не є обов’язковим.

Виходить, що рішення польського суду, яке набуло чинності, абсолютно нежиттєздатне для стягнення боргу за кордоном, оскільки польські юристи при укладанні контрактів не враховують вимоги міжнародного договору з країною, в якій живе боржник.

Для українського боржника така ситуація — чудова нагода законним шляхом уникнути оплати за рахунками чи виконання зобов’язань.

Рекомендації українських юристів

Польським клієнтам під час укладання зовнішньоекономічних контрактів слід звертатися до юристів, які компетентні у міжнародному стягненні боргів, до підписання контрактів. Справді досвідчені у цій справі юристи одразу вкажуть на це та інші слабкі місця!

Якщо ж контракт підписано і справа дійшла до суду, то перед поданням позову також слід поспілкуватися з юристом, який практикує стягнення, який забезпечить судовий розгляд з урахуванням аналізованого нюансу.

20.11.2021

788

ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ
Верховний Суд України про відміну «старого» заповіту новим

До суду звернулася громадянка із позовом до двох інших осіб, вимагаючи визнання права власності у порядку спадщини. Позовні вимоги мотивувала тим, що після смерті її тітки відкрилася спадщина на нерухоме майно (будинок, земельні ділянки). Вона у встановлений законом термін звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Нотаріус видати свідоцтво про право власності відмовився, посилаючись […]

ВСУ: подружнє майно не завжди ділиться порівну!

ВСУ постановою по справі 308/4390/18 від 16.12.19 визначив аспекти відступу від принципу рівності часток при розділі спільно нажитого майна подружжя. Факт наявності дітей, які проживають з батьком (на повному його утриманні) і мами, яка в їх житті участі (фінансового і морального) не приймає, ВСУ визнав правовою підставою для нерівномірного розподілу майна (велика частина була присуджена […]

КСУ: звільняти працівника-контрактника у відпустці теж не можна

КСУ рішенням щодо конституційної скарги у справі № 6-р (II)/2019 від 04.09.2019 категорично «заборонив» роботодавцям звільняти своїх співробітників, які перебувають у відпустці або не працюють через настання тимчасової непрацездатності! КСУ при цьому зазначив, що на ситуацію абсолютно не може впливати той факт, що трудові відносини працівника і роботодавця оформлені трудовим договором (контрактом). Тобто, ніякого працівника […]

ВСУ пояснив, як стягнути моральну шкоду з держави

Касаційна палата Верховного Суду України показала громадянам, що «недоторканну» по переконаності багатьох державу, теж можна притягнути до відповідальності! Висновком, що міститься в постанові по справі № 823/782/16 від 15.08.19, КАС ВС «покарав» держорган за неналежний розгляд заяви звичайного громадянина, зобов’язавши орган влади виплатити останньому моральну компенсацію. Передісторія спору полягала в наступному: Відділення виконавчої дирекції Фонду […]

ВСУ: стягнення боргів та заміна боржників у виконавчому провадженні

Велика Палата Верховного Суда Україна розібралась у питаннях, на кого по закону покладається зобов’язання погашення боргів за заміну первісного боржника двома – основним та субсидіарним на стадіях виконання судового рішення. «Заміна сторін нікого від відповідальності не звільняє, виконавчі дії вчиняються по відношенню до обох боржників!» – висловився ВСУ, оприлюднивши 26.06.19 відповідний правовий висновок у справі […]

Прописана в будинку бабусі внучка, даруванню – не перешкода!

Бабуся в суді довела своє право дарувати житло, незважаючи на факт реєстрації в ньому маленької внучки! ВСУ висновком у справі №385/1598/18 визначив, що вона не один з батьків і не той, хто його замінює, отже, вільна в праві відчуження! Діло було так! До суду в інтересах малолітньої доньки звернулася її мама. Зажадала визнання договору дарування […]

lacomics.org