Uk
Залишити заявку

Проблемні аспекти стягнення боргу за рішенням іноземного суду

Знову про легалізацію іноземного рішення суду в Україні. Сьогодні — про одну з проблем, з якою систематично стикаються резиденти Польщі, які продали товар або надали послугу українській компанії.

Інформація буде корисною тим, хто вже зіткнувся з проблемою та стане інформативно цікавою для тих, хто планує співпрацю з українськими компаніями. Знання допоможе останнім не зробити помилку багатьох.

Отже, суть проблеми «в деталях»

Польський клієнт укладає контракт із українським партнером. У документі передбачає юрисдикцію вирішення спору в суді за місцезнаходженням продавця, тобто в Польщі.

Контрагент порушує договір, з’являється борг. Досудове врегулювання проблеми не дає результату. Поляк йде до польського суду та за спрощеною процедурою отримує «zaoczny wyrok» суду.

Далі йому потрібне це рішення легалізувати на території України, щоб подати його на примусове виконання. На цьому етапі починається найцікавіше!

«Заочні вироки» приймаються без повідомлення відповідача про судове засідання та без виклику його на нього, а процедура легалізації такого «вироку» в Україні передбачає надання до суду документа, що підтверджує повідомлення відповідача про судове засідання. Регламентує цей момент ст. 466 ДПКУ, яка встановлює вимоги до клопотання щодо надання дозволу на примусове виконання рішення суду з іншої країни».

Законодавча база питання у деталях

Статтею 466 ЦПКУ встановлено, що якщо міжнародними договорами, згода на які надано ВРУ, не визначено переліку документації, яка має додаватися до клопотання, або такого договору немає, до нього слід додати такі документи:

  • Належно засвідчена копія «іноземного» судового рішення про примусове виконання якого робиться запит.
  • Документ про набрання чинності рішенням іноземного суду, якщо цей момент не прописаний у самому рішенні.
  • Документ, який свідчить про те, що особа, щодо якої винесено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час та місце слухання справи.
  • Документ, який визначає, в якій частині або з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню, якщо воно раніше виконувалося.
  • Документ, що підтверджує повноваження представника, якщо такий бере участь у справі.
  • Переклад зазначених документів українською мовою або мовою, що передбачається міжнародними договорами України.

Важливо! Суд залишає клопотання без розгляду та повертає його разом із документацією, особі, яка його подала, якщо:

  • документи не оформлені згідно з вимогами, зазначеними вище;
  • до клопотання додано не всі перелічені документи.

Стаття 51 Договору між Україною та Республікою Польща «Про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах» встановлює, що клопотання про визнання та виконання рішення можна подавати безпосередньо до відповідного суду тієї Договірної Сторони, на території якої це рішення має бути визнане та виконане , або також за посередництвом суду, що розглянув справу спочатку.

До нього необхідно додати:

  • Рішення або його завірену копію разом з підтвердженням, що воно набрало законної сили та підлягає виконанню, а у справах, що стосуються аліментних зобов’язань, якщо рішення не набрало законної сили, разом з підтвердженням, що воно підлягає виконанню, якщо це не випливає з самого рішення.
  • Документ, що підтверджує, що сторона, щодо якої винесено рішення та не брала участь у розгляді справи, отримала виклик у судове засідання належним чином та своєчасно, згідно із законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої рішення було винесене; а у разі обмеженої процесуальної спроможності сторони — документально підтверджений факт, оформленого належним чином представництва.
  • Завірений переклад клопотання, а також документів, зазначених у підпунктах 1-2, мовою тієї Договірної Сторони, на території, якою рішення має бути визнане та виконане.

Тупикова ситуація? За фактом, так!

Начебто норми законодавства, що регламентують цю проблемну ситуацію, є! Насправді ж, легалізація рішення польського суду в Україні в цій ситуації практично неможлива, оскільки клієнти не мають на руках доказів повідомлення відповідачів. Цей момент не прописаний законодавчо, отже не є обов’язковим.

Виходить, що рішення польського суду, яке набуло чинності, абсолютно нежиттєздатне для стягнення боргу за кордоном, оскільки польські юристи при укладанні контрактів не враховують вимоги міжнародного договору з країною, в якій живе боржник.

Для українського боржника така ситуація — чудова нагода законним шляхом уникнути оплати за рахунками чи виконання зобов’язань.

Рекомендації українських юристів

Польським клієнтам під час укладання зовнішньоекономічних контрактів слід звертатися до юристів, які компетентні у міжнародному стягненні боргів, до підписання контрактів. Справді досвідчені у цій справі юристи одразу вкажуть на це та інші слабкі місця!

Якщо ж контракт підписано і справа дійшла до суду, то перед поданням позову також слід поспілкуватися з юристом, який практикує стягнення, який забезпечить судовий розгляд з урахуванням аналізованого нюансу.

20.11.2021

849

ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ
ВЗАЄМОДІЯ З СУДОВИМИ ПРИСТАВАМИ НА СТАДІЇ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ

У попередній статті ми розглянули один із інструментів стягнення заборгованості за кордоном (у РФ) – інкасування банківських рахунків боржників. Не перераховуватимемо наново весь інструментарій. Перейдемо одразу до наступного етапу стягнення — відповіді на запитання «як результативно співпрацювати із судовими приставами?», тому що успіх та швидкість стягнення у процесі примусового виконання рішення суду залежить виключно від […]

Сімейні розбирання через торговельний павільйон припинив ВСУ

Постановою у справі №202/3788/18 від 08.04.2020 ВСУ припинив сімейне розбирання щодо торгового павільйону, який подружжя ділило протягом кількох років. Суд визначив, що торгівельний намет є рухомим майном, угоди щодо якого не підлягають держреєстрації, але воно є спільною сумісною власністю. Відповідно, поділ цього спільного майна подружжя повинен проводитись за всіма законодавчими правилами! Раніше! Щаслива сім’я купила […]

ВП-ВСУ «заборонила» Привату стягувати % і штрафи за кредитками

Рішенням у справі № 342/180/17 від 03.07.19 ВП-ВСУ «зламала» встановлену судову практику щодо стягнення простроченої заборгованості за кредитними картками ПриватБанку! З цієї дати умови і правила надання банківських послуг, розміщені на сторінках сайту ПриватБанку: Не вважаються публічною офертою і відповідно невід’ємною частиною кредитних угод. Підписання позичальником заяви у відділенні банку, автоматично не буде приєднувати його […]

Стягнення на іпотеку – не привід для заборони на виїзд з країни

ВСУ не дозволив банку заборонити своїм боржникам виїжджати за межі України, оскільки в ЦПКУ немає такого заходу забезпечення позовних вимог, як тимчасове обмеження права на виїзд за кордон, навіть якщо щодо іпотечного майна розпочато процедуру звернення стягнення. Короткий огляд обставин справи Банк звернувся до суду з проханням встановити заборону на виїзд за кордон своєму клієнтові […]

Підробити документ і не потрапити за ґрати? Реально?

Цікаво судді судять! По-іншому і не скажеш, проаналізувавши справу №750 / 5469/18, яка дійшла до ВСУ і закінчилася оприлюдненням по ній правового висновку 03.03.2021. Спочатку був виправдувальний вирок … Райсуд дійшов висновку про невинність обвинуваченого у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 ККУ (підробка документів). Цим же вироком громадянина «заарештували на півроку» за […]

ВСУ про додатковий термін для прийняття спадщини

Згідно з правилом, встановленим законодавчо, спадщина приймається протягом 6 місяців, що відраховуються з моменту відкриття спадщини. Закон припускає можливість продовження цього терміну, якщо спадкоємець з якихось поважних причин не встиг вчасно вступити у права спадкування. У спірних моментах «поважності» причин розуміються суди нижчих інстанцій. Їхні неправильні рішення «коригує» ВСУ! Так, на розгляді ВСУ перебувала справа […]