Uk
Залишити заявку

Нюанси стягнення закордонних боргів: превентивні заходи та практичні аспекти

Міжнародний ринок для бізнесу — можливість заробляти більше, але з ризиком вищих втрат. Втрати найчастіше пов’язані з невиконанням контрагентами своїх зобов’язань та з легалізацією рішень судів на територіях іноземних держав. Зокрема, з неплатежами, тобто з боргами, повернення яких, складна проблема і практичною стороною реалізації волі правосуддя. Аналізуємо ключові моменти.

Стягнення заборгованості: дії на випередження

Незалежна перевірка потенційного контрагента (Due Diligence, Дью Діліженс) – практично найдієвіший превентивний захід. Мета – мінімізація ризиків майбутніх неповернень ще до початку співпраці.

Якщо перевірку закордонного партнера проведено не було, і проблема вже виникла?

Відразу слід розуміти, що самостійне стягнення – марна витівка:

  1. A. Потрібен юрист із знанням законодавства іноземної юрисдикції та практичним досвідом у таких справах. При цьому в ряді випадків у нього має бути відповідна освіта та спеціальний статус.
  2. B. Потрібні гроші на поточні витрати — на оплату держмита, нотаріуса, перекладачів тощо. Як і в бізнесі, у стягненні, теж потрібно спочатку вкласти, щоб потім отримати своє або більше.

Стягнення: шукаємо майно боржника

Очевидно. Витрати на стягнення не повинні бути більшими, ніж сам борг. Для цього треба розуміти, що цінного має боржник — майно, гроші, інші активи. Шукати потрібно те, на що можна накласти арешт для подальшого стягнення, допоки судове рішення буде виконуватися.

Пошук закордонних активів – складний захід. Шукати потрібно у кількох юрисдикціях з огляду на обставини виникнення боргу!

Платоспроможна компанія-боржник, яка активи не ховає, а заперечує проти боргу чи його розміру, буде кращим об’єктом стягнення, ніж боржник-бенефіціар банкрута, який переклав ліквідні активи на третіх осіб для ускладнення чи неможливості їх стягнення.

Що треба шукати? Нерухомість, всі види транспорту, цінних паперів, інтелектуальну власність, корпоративні права, банківські рахунки. Саме ці активи найчастіше включені до реєстрів. Результати пошуку допомагають виробити правильну стратегію стягнення. Ліквідні активи знайдені, тепер потрібно, щоби боржник їх не сховав. Для цього подається заява про накладення забезпечувальних заходів. Процедура накладання у різних країнах різна. Наприклад, в Англії всі активи боржника заморожуються. Цим займаються юристи.

Стягнення заборгованості: судові позови

В укладеному сторонами договорі завжди має бути умова, що регламентує порядок вирішення спорів, відповідь на запитання, куди подається позов — до арбітражу або до державного суду.

Арбітраж завжди краще! Система визнання та примусового виконання винесених на території чужої країни рішень цього органу досить добре відпрацьована та врегульована законодавчо.

Фундаментальний законодавчий регулятор — Нью-Йоркська конвенція 1958 року про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень. Вона підписана 168 країнами, відтак практично безмежно універсальна.

У цьому документі прописано, що країни-учасниці визнають письмові угоди, в яких зазначено обов’язок сторін передавати до арбітражу спори.

Також він встановлює обов’язковість рішень арбітражу для їх виконання відповідно до процесуального законодавства країни, в якій реалізується визнання і виконання.

Арбітраж вирішує суперечки між юридичними та фізичними особами.

«Універсальність» Конвенції полягає в тому, що її норми підлаштовуються під законодавство країн-учасниць!

Наприклад, якщо виникає сумнів щодо того, чи може суперечка розглядатися в арбітражі, Конвенція надає вирішувати це за законами країни, в якій має бути реалізовано визнання/виконання рішення суду.

«Стабільність та передбачуваність» Конвенції надає її учасникам певні переваги!

Так, у цьому документі прописано вичерпний список підстав для відмови у визнанні та виконанні арбітражних рішень. Конкретизує цей перелік ст. 5 Конвенції. Обов’язок доводити факт наявності підстав для відмови у виконанні покладено на зацікавлену особу.

Стягнення: нюанси визнання судових рішень

Важливо! Якщо в угоді сторін прописано застереження, що дозволяє розгляд справи в національному суді, то після винесення рішення, його також потрібно визнати та виконати для набуття ним статусу «обов’язкове до виконання» за кордоном.

Визнання та реалізація рішень у цивільних/торгових справах регламентує ухвалена у 2019 році Гаазька конвенція. Також для вирішення спорів активно використовуються регіональні конвенції, двосторонні угоди про правову допомогу та принцип взаємності, якщо міжнародної угоди немає.

Транскордонне стягнення: резюмуємо!

Наведена вище інформація – верхівка айсбергу. Поглиблюватися немає сенсу, оскільки кожна ситуація — окрема історія, в якій боржник може виявитися банкрутом, кредиторів може бути більше ніж активів, бенефіціари можуть перешкоджати стягненню тощо.

Це говорить про те, що відносини з міжнародними контрагентами потрібно вести під чітким керівництвом юристів. А проблеми, що виникли, потрібно надавати вирішувати виключно юристам з досвідом стягнення боргів з іноземних юридичних осіб.

28.12.2021

49

ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ
Українські суди по максимуму «ріжуть» адвокатські гонорари

Кожен поважаючий себе суддя, вважає своїм обов’язком максимально зменшити адвокатський гонорар. Це «явище» особливо болісне для юристів, що працюють на погодинній ставці. Чому так? Одному Богу відомо! Богу відомо, а правозахисникам – абсолютно незрозуміло, адже закон і практика ВСУ прямо говорять про те, що адвокат з погодинною оплатою має 100% право на отримання всіх належних […]

ВСУ про додатковий термін для прийняття спадщини

Згідно з правилом, встановленим законодавчо, спадщина приймається протягом 6 місяців, що відраховуються з моменту відкриття спадщини. Закон припускає можливість продовження цього терміну, якщо спадкоємець з якихось поважних причин не встиг вчасно вступити у права спадкування. У спірних моментах «поважності» причин розуміються суди нижчих інстанцій. Їхні неправильні рішення «коригує» ВСУ! Так, на розгляді ВСУ перебувала справа […]

Про «порятунок» конфіскованого житла шляхом його дарування рідним

Одним з «робочих» варіантів «порятунку» нерухомого майна від конфіскації / звернення на нього стягнення у рахунок погашення боргів, в народі завжди вважався варіант його перепису на родичів через складання договору дарування, фіктивність якого досить складно оскаржити. Складно, але можливо! ВСУ оприлюднив черговий правовий висновок, що встановлює протизаконну фіктивність правової угоди дарування майна родичам з метою […]

Правовий висновок, що регламентує дарування частки в АТ

Велика Палата ВСУ постановою по справі №909/1294/15 від 01.10.19 «анулювала» висновок ВСУ у справі №33/45-09-1388 від 22.12.09, за допомогою якого суди розглядали суперечки про дарування учасниками акціонерних товариств часток в цих самих товариствах один одному. Дарування частки по-новому! Поступка частки в статутному капіталі товариства не вважається самостійним непойменованим договором, так як реалізується шляхом укладення договору […]

ВСУ. Юрисдикція корпоративних спорів між учасниками АТ

Верховний Суд України відповів на запитання, в яких судах розглядаються спори, що виникають із корпоративних відносин між діючими та вибувшими учасниками товариств, щодо визнання недійсними рішень загальних зборів, внесення змін до статуту, а також у яких судах здійснюється розірвання договорів про купівлю-продаж часток у статутному капіталі та цінних паперів. Так, Верховний Суд України (судова палата […]

Альтернатива КЗпП – «Закон про працю 2020» від КМУ

Кабмін «переписав» і лаконізував трудове законодавство! Замість 265 статей радянського КЗпП КМУ пропонує ввести модернізований Закон про працю, що складається з 98 статей. Відповідний проект зареєстрований в Парламенті за №2708. Аналізуємо! “Нові правила… Забороняють! Упереджене ставлення і мобінг в робочому середовищі, психологічний і економічний тиск на працівників, цькування, висміювання, наклеп, ізоляцію, приниження, створення нестерпних умов […]