04.09.2019
384
КСУ: звільняти працівника-контрактника у відпустці теж не можна
КСУ рішенням щодо конституційної скарги у справі № 6-р (II)/2019 від 04.09.2019 категорично «заборонив» роботодавцям звільняти своїх співробітників, які перебувають у відпустці або не працюють через настання тимчасової непрацездатності!
КСУ при цьому зазначив, що на ситуацію абсолютно не може впливати той факт, що трудові відносини працівника і роботодавця оформлені трудовим договором (контрактом).
Тобто, ніякого працівника у відпустці звільнити не можна, оскільки це є порушенням його конституційних прав. Виняток з цього правила є, і воно суворо конкретизовано законодавчо.
Звільнення співробітника у відпустці можливо, якщо підприємство повністю ліквідується!
Причиною оприлюднення рішення КСУ стало звернення звільненої в період перебування у відпустці громадянки, яка своєю ситуацією «поставила» перед судом питання відповідності Конституції положень ч. 3 ст. 40 КЗпП України.
Конкретика і висновки в контексті інциденту
Громадянка звернулася до КСУ з проханням про розгляд відповідності КУ положенням частини третьої ст. 40 КЗпП, що визначає, що звільнення співробітника з ініціативи роботодавця неприпустимо, якщо працівник перебуває у відпустці.
«Заявниця вказала у скарзі на невірність висновків ВСУ по її справі! Він визначив, що вищевказані положення КЗпП на трудові правовідносини, що базуються на трудовому контракті, не поширюються. Тим самим ВСУ порушив її конституційні права, оскільки «штучно погіршив» умови її праці, віднісши її до певної категорії працівників».
КСУ досліджував скаргу і встановив конституційність положень ч. 3 ст. 40 КЗпП, вказавши судам усіх інстанцій на те, що рішення схожих трудових спорів, має здійснюватися з урахуванням такого:
- Частина 3 ст. 40 КЗпП «гарантує» працівникам захист від звільнення, ініційованого роботодавцем, якщо працівник тимчасово непрацездатний або відпочиває в заслуженій відпустці.
- Трудовий контракт є однією з форм узаконення «термінових» трудових відносин, а його істотні умови (термін дії, підстави припинення/розірвання та ін.) узгоджуються сторонами.
- Той факт, що трудові відносини закріплені контрактом не є юридичною підставою для незастосування до особи-контрактника положень частини 3 ст. 40 КЗпП.
- Очевидно, що звільнення «контрактника» у відпустці порушує його трудові права, так як дискримінує його, що неприпустимо, оскільки трудові гарантії в законі прописані для всіх.
- З цього випливає, що умови, що погіршують становище працівника в порівнянні з чинним законодавством, прописані при складанні контракту (трудового договору), є недійсними, а звільнення – незаконним.