01.11.2021
2411
Експертний висновок про «ймовірності підробки» – не аргумент
У ВСУ потрапила справа №760/ 10691/18, в ході якої оскаржувалася дійсність договору купівлі-продажу, який, за твердженням позивача, нею не підписувався!
За підсумками розгляду 04.09.19 було оприлюднено правовий висновок! ВСУ визначив, що висновок експерта про те, що підпис «ймовірно підроблений», не може служити безумовним, допустимим, належним доказом для прийняття судом рішення про те, що він дійсно зроблений не стороною угоди.
Спочатку суд першої інстанції і апеляція позовну вимогу особи про визнання купівлі-продажу недійсною задовольнили – договір визнали недійсним, майно -таким, що підлягає витребуванню.
Керувалися суди наступними обставинами і фактами:
- Позивач придбала автомобіль за біржовою угодою, передала його в користування іншій особі, а через деякий час дізналася, що ТЗ без її згоди знято з обліку і зареєстровано на іншу особу.
- Звернулася в поліцію із заявою про підробку її підпису на документах про відчуження авто. В рамках кримінального провадження була проведена почеркознавча експертиза. Результатом її став висновок про те, що підпис певно не позивачки, а іншої особи.
«ВСУ, розглянувши обставини спору, прийшов до висновку, що судові рішення про задоволення вимог базуються на припущеннях. «Каменем спотикання» стало слово «ймовірно» в експертному висновку, проведеному в рамках кримінального провадження. Справу відправили на перегляд!»
ВСУ конкретно висловився, що висновок експерта про «ймовірності» не може бути підставою для висновку про те, що підпис зроблений не стороною угоди, оскільки:
- Достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 79 ЦПКУ).
- Достатніми є докази, в сукупності, що надають можливість зробити висновок про наявність / відсутність обставин справи, що характеризують предмет доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПКУ).
Для того щоб встановити однозначність факту підроблення підпису в процесі розгляду повинна була бути проведена ще одна правова експертиза договору та інших документів – судова-почеркознавча, чого зроблено не було!
Обов’язок доведення невідповідності підпису процесуальне законодавство покладає на позивача! Саме заявниця мала клопотати в суді про проведення почеркознавчої експертизи, яка дозволила б відразу довести її правоту, усунувши експертну «ймовірність»!